У праці видатного українського історика Валентина Отамановського «Вінниця у XIV-XVII століттях» на плані давнього міста можна побачити позначку «Якушинецька брама». Це були одні із західних воріт Вінниці, крізь які мешканці та гості могли потрапити до міста через Довгу (згодом Торгову, нині Магістратську) вулицю у XVII-XVIII ст. Вважається, що ворота були розміщені в районі сучасного перехрестя вулиці Магістратської та Селянського провулку. Якушинецька брама, а також інші заїзди до міста (в районі сучасних вулиць Соборна і Грушевського) були частиною оборонного земляного валу, який захищав Вінницю із західної сторони та відділяв місто від передмістя – Завалля (сучасна вулиця Миколи Оводова). У XIX ст. потреба у захисній фортифікації відпала і місто суттєво розширилось у сторону Калічанського яру (сучасна площа Калічанська). Навіть сьогодні на Магістратській видимим маркером розташування тут старої міської брами слугує специфічний вигин вулиці.