Мапа Вінниці 1796 р. фіксує на ринковому майдані Нового міста (правобережжя річки Південний Буг) спеціально споруджені для торгівлі дерев’яні лавки, оточені «єврейськими заїжджими домами дерев’яними». Активний розвиток Ринкової площі пов'язаний із розпорядженням Вінницького магістрату, який у 1799 р. на прохання міщан-євреїв на Новоміському ринку встановив 4 ярмарки протягом року: на другий день Різдва, у четвер Масниці, у вівторок після Великодня та на свято преподобного Симеона Стовпника (1 вересня). Протягом ХІХ століття ця площа була своєрідним бізнесовим центром Вінниці з щотижневою торгівлею по визначених днях (найчастіше це були п’ятниця і неділя). У 1885 р. продуктовий ринок з Торгової площі був переміщений на Калічу (сучасна Калічанська площа). На початку ХХ ст. торгівля тут занепадає, хоч і не припиняється, адже на ринку продовжували торгувати різним промисловим і ремісничим крамом. У 1931 р. торгівлю тут було остаточно заборонено, а ряди Ринкової площі розібрали.