Синагога для юдейської громади – сакральне місце, де євреї збираються для спільної молитви, вивчення релігійних текстів, а також обговорення важливих питань спільноти. Перші згадки про головну або Велику синагогу Вінниці датовані 1731 р. Знаний архітектор та дослідник Олександр Бируля у своїй праці «Архітектурна історія Вінниці» називав цю споруду одним з найцікавіших будинків Єрусалимки: «Дерев'яний будинок має пізніші цегляні добудови з одного боку, але ж основна частина його відноситься до XVIII століття. Двоповерховий будинок, тепер під залізом, колись був вкритий безумовно дахівкою (черепицею); нижчий поверх складений з цегли, горішній має дерев'яний каркас з заборкою (перетинкою) деревом, але ж обкладений цеглою. Стіни потиньковані майже без усякого орнаменту. Стара стіна з каміння з цегляними стовпами оточує будинок з одного боку». За радянської доби в 1924 р. Велика Хоральна синагога у місті Вінниці на Єрусалимці мала 6 просторих кімнат і могла вмістити 1000 осіб. Будівля згадується у низці документів початку 1930-х рр., але у подальші роки синагогу було зруйнувано.
